|
|
Медична служба
Про затвердження рекомендованого Примірного чотиритижневого сезонного меню рекомендованого для організації триразового харчування дітей віком від 1 до 6(7) років в закладах освіти та інших організованих дитячих колективах на зимовий період
З метою реалізації конституційних гарантій здоров’я і безпеки життя для кожної дитини у дошкільному навчальному закладі проводиться медичне обслуговування. Медичне обслуговування є багатоскладовим системним процесом, який потребує чіткого дотримання санітарних норм і правил, а також інших вимог законодавства. Відповідно до абзацу другого статті 6 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 р. №2402-ІІІ держава гарантує дитині право на охорону здоров’я, безоплатну кваліфіковану медичну допомогу в державних і комунальних закладах охорони здоров’я, сприяє створенню безпечних умов для життя і здорового розвитку дитини, раціонального харчування, формування навичок здорового способу життя, а також статтею 7 Закону України «Про дошкільну освіту» від 11 липня 2001 р. №2628-ІІІ найпершим завданням дошкільної освіти визначено збереження та зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров’я дитини.. Для цього у дошкільному закладі організоване медичне обслуговування. Завдання медичної служби Здійснення медико - профілактичної та оздоровчої роботи з метою зміцнення здоров’я дітей, зниження дитячої захворюваності, підвищення захисних якостей і стійкості організму до несприятливих умов навколишнього середовища шляхом традиційних і нетрадиційних методів загартування та профілактичних заходів. Медико – профілактичне обслуговування В ДНЗ діє програма оздоровчого спрямування, розроблена система оздоровлення дошкільнят, яка включає: - очищення дитячого організму, виконання загальних правил гігієни; - вживання «живих» продуктів та натуральних добавок; - загартування природними чинниками в поєднанні з нетрадиційними методами оздоровлення; - організація оптимального рухового режиму; - очищення питної води фільтрами; - підвищення імунітету через систему спеціальних заходів; - проведення лікувально-реабілітаційних заходів. Порадник для вихователів та батьків Огляд дітей на педикульоз «Організація та проведення заходів, спрямованих на боротьбу з педикульозом - передбачена наказом МОЗ України №38 від 28.05.1994р. Згідно з п.102 «Санітарних правил облаштування і утримання дитячих дошкільних закладів», щоденний ранковий прийом дітей проводить вихователь, який розпитує батьків про стан здоров’я малят, оглядає рот та шкіру дітей. Якщо під час ранкового фільтру виявлені ознаки педикульозу, таку дитину не можна приймати цього дня в групу, а слід негайно направити разом з батьками до ізолятора. Про кожен випадок педикульозу вихователь має повідомити педпрацівника закладу, аби факт був своєчасно зареєстрований у журналі обліку інфекційних захворювань. Медичний працівник садка повинен направити дитину в дезстанцію для лікування. Дозвіл на відвідування садка дається після ліквідації педикульозу”. В родинах, де дотримуються чистоти в побуті, де шанують особисту гігієну і стежать за здоров’ям дитини, напевне, подбають, аби дитина не потерпіла від педикульозу. Не забуваймо про вітаміни У зимовий період раціон малюка має бути висококалорійним, вміщувати багато білків, вуглеводів і вітамінів. Рис, гречана та вівсяна каші, біле куряче й індиче м'ясо, риба, нежирні свинина і яловичина мають складати основу харчування. І звісно ж, не можна забувати про овочі і фрукти. Холодної пори найважливішим є вітамін С, який захищає дитячий організм від застуди. Його у великій кількості містять петрушка, солодкий болгарський перець , брюссельська, цвітна, білоголова капусти та шпинат. Аби максимально зберегти цінні речовини в овочах, варіть їх не надто довго. Найбільш корисними фруктами взимку вважаються ківі, лимон, апельсин, грейпфрут і мандарин. Якщо у малюка діатез чи алергія на ці фрукти, замінити їх можуть морожені ягоди: суниці, малина, чорна смородина, аґрус. Приймання дітей до дошкільного закладу Перед зарахуванням дитини до ДНЗ батьки повинні підготувати її до перебування у дитячому колективі: пройти повне медичне обстеження в відділі дитячої поліклініки та отримати довідку щодо стану її фізичного та психічного розвитку. При зарахуванні дитини до конкретної групи медичний працівник дошкільного навчального закладу збирає інформацію про особливості розвитку і поведінки дитини, оцінює її стан здоров’я. Відомості про дитину раннього віку при зарахуванні до ДНЗ заносять до історії розвитку дитини (за формою № 112/0), а дошкільного віку – до медичної карти дитини (за формою № 026/0), та повідомляють вихователю групи. Закон України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 р. № 2402 – ІІІ із змінами і доповненнями. Ранкове приймання дітей Ранкове приймання дитини до дошкільного навчального закладу щодня здійснює вихователь групи під контролем медичного працівника. Під час ранкового прийому перевіряють стан шкірних покровів дитини, проводять опитування батьків. Усім вихованцям ясельних та карантинних груп вимірюють температуру тіла. Термометри дезінфікують. Дітей з ознаками захворювання до дошкільного закладу не приймають. Після перенесеного захворювання або тимчасової відсутності з інших причин приймання дітей дозволяють за наявності медичної довідки закладу охорони здоров’я, в якому дитина перебувала під медичним наглядом. Підготувала медична сестра Колесник С.В. за матеріалами журналу «Медична сестра» № 3, 2012 р. Щоденний контроль за станом здоров’я вихованців Медичні працівники дошкільного навчального закладу мають здійснювати постійний контроль за станом здоров’я дітей, надавати невідкладну медичну допомогу у разі гострого захворювання або травми, систематично навчати дітей правил особистої гігієни, проводити профілактичні щеплення спільно з лікарем-педіатром згідно з календарем щеплень у порядку і в терміни, встановлені МОЗ. Щоденно медичний персонал контролює профілактику травматизму, спалахів гострих кишкових інфекцій, харчових отруєнь. Щоденні медичні огляди дітей допомагають своєчасно виявити ознаки захворювання у дитини, ізолювати вихованця від здорових дітей і надати невідкладну медичну допомогу. Основи законодавства України про охорону здоров’я від 19 листопада 1992 р. № 2801-XII із змінами і доповненнями. Контроль за організацією харчування Медична сестра дошкільного навчального закладу відповідно до законодавства здійснює постійний контроль за організацією харчування, у тому числі за безпекою харчових продуктів та готових страв; умовами та строками їх зберігання і реалізації, технологією приготування страв; виконанням норм харчування тощо. При організації харчування медичний персонал керується насамперед Інструкцією з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах (наказ МОН, МОЗ від 17 квітня 2006 р. № 298/227) та порядком організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах (наказ МОН, МОЗ від 1 червня 2005 р. № 242/329). Підготувала медична сестра Колесник С.В. за матеріалами журналу «Медична сестра» № 3, 2012 р. Діагностика порушень постави Дуже важливо уважно стежити за поставою вашої дитини, щоб завчасно попередити будь - які відхилення. Порушення постави ви можете визначити самостійно в домашніх умовах, оглянувши дитину в декількох позиціях. Позиція №1. Дитина стоїть прямо з опушеними руками вздовж тулуба спиною до вас. Ознаки здорової постави:
Позиція №2. Дитина повільно нахиляє голову і поступово згинається, опускаючи руки до підлоги. Ознаки здорової постави:
Позиція №3. Дитина, стоячи рівно, повертається до вас лівим, потім правим боком. Ознаки здорової постави:
Позиція №4. Дитина лежить на рівній поверхні ( підлога, ліжко)в витягнутими вздовж тіла руками. Ознаки здорової постави:
Якщо під час огляду дитини ви не помітили жодних викривлень хребта, асиметрії тіла і кінцівок, ознак плоскостопості , це вказує на здорову поставу вашої дитини. Якщо ви виявили порушення симетрії тіла, викривлення хребта, плоскостопість необхідно проконсультуватися у лікаря - ортопеда для визначення причин порушення постави і розроблення комплексу індивідуальних лікувальних та реабілітаційних заходів. До консультації з лікарем дитину слід звільнити фізичних навантажень. Лікування порушення постави має бути індивідуальним, зазвичай, є тривалим - від 2-3 місяців до кількох років. З метою профілактики порушень постави бажано проводити огляд вашої дитини щомісяця. Пам’ятка для батьків Вітаміни Для нормальної життєдіяльності організму необхідно, щоб до раціону харчування дитини входили вітаміни. Значення їх неоціненне, вони регулюють процеси обміну речовин, відіграють велику роль у підвищенні опірності дитячого організму, тісно пов'язані із процесами росту й розвитку, входять до складу ферментів, беруть участь у процесах кровотворення. Вітамін А у великій кількості міститься у вершковому маслі, яєчному жовтку, печінці. У деяких рослинних продуктах: моркві, салаті, помідорах, зеленому горошку, абрикосах, апельсинах — міститься каротин — провітамін А, що перетворюється в організмі на вітамін А. Вітамін Р міститься в яєчному жовтку, печінці, ікрі риб, у невеликій кількості — у молоці й вершковому маслі. Вітамін К міститься в основному в помідорах, у зелених частинах рослин, шпинаті, капусті. Вітамін С, або аскорбінова кислота, міститься в багатьох овочах і фруктах. Найбільше його в плодах шипшини, чорноплідної горобини, обліпихи, аґрусу, цитрусових, капусті, картоплі. Вітаміни групи В містяться в пекарських дріжджах, гречаній і вівсяній крупах, житньому хлібі, молоці, м'ясі, печінці, яєчному жовтку. Вітамін Е міститься в зернах кукурудзи, моркві, капусті, зеленому горосі, яйцях, м'ясних і рибних продуктах, вершковому й оливковому маслі. При повноцінному й різноманітному харчуванні, що включає овочі й фрукти, організм одержує необхідну кількість вітамінів. Навесні в їжу дитини обов'язково варто додатково вводити вітамін С.
Участь медичної сестри в адаптації нових вихованців Адаптація в дитячому садку – це процес пристосування дитини до нових умов та розпорядку дня, до вихователів і дитячого колективу, до форм співіснування, відмінних від тих, що існують у родині. На те, як легко та швидко малюк адаптується, впливають: - рівень психічного і фізичного розвитку; - загартованість організму; - сформованість навичок самообслуговування; - розвиненість навичок спілкування з дорослими та однолітками. Незвичність оточення, велика кількість нових вражень та вимого у дошкільному закладі, зазвичай нервують дитину та призводять до стресу. Щоб запобігти стресовим станам медична сестра здійснює медичний супровід крок за кроком. Крок 1. Надаємо матеріали для інформаційного стенду. Оновлюється влітку стенд для батьків. Його наповнюють відомостями про те, які документи потрібні для вступу дитини до дитячого садка та що при цьому слід врахувати. Батьки повинні знати про необхідність призвичаювання дитини до розпорядку дня, подібного до розпорядку у дитячому садку, та введення до раціону харчування страв, що готують у дитячому садку. Щоб допомогти батькам підготувати дитину до відвідування дошкільного закладу, медична сестра складає і розміщає на стенді: - памятку щодо диспансеризації дитини; - поради для батьків, діти яких уперше ідуть до дитячого садка; - інформацію про розпорядок дня у дошкільному закладі та поради щодо введення подібного розпорядку дня вдома. Крок 2. Беремо участь у батьківських зборах, організованих у ДНЗ. Під час батьківських зборів медична сестра розповідає про оформлення медичної картки дитини, правильне харчування та розпорядок дня вдома, загартовування дітей, профілактику гострих респіраторних захворювань та вірусних інфекцій. Крок 3. Проводимо настановні індивідуальні бесіди. Проводяться індивідуальні бесіди з батьками щодо механізмів звикання дитини раннього віку, стану її фізичного та психічного розвитку, рівня сформованості культурно – гігієнічних навичок. В цих бесідах з ясовуємо , чи вміє малюк самостійно їсти, користуватися горщиком, вдягатися, вмиватися. Ускладнити процес адаптації може несприятлива атмосфера в сім ї ( неправильне домашнє виховання, конфлікти між батьками, зловживання алкоголем), хто не дотримується певного розпорядку дня або чий домашній розпорядок істотно відрізняється від розпорядку у дошкільному закладі Крок 4. Проводимо повторні зустрічі з батьками Та прогнозуємо ступінь важкості адаптації. Після оформлення медичної карти дитини, коли батьки отримали результати диспансеризації, можна спрогнозувати характер адаптації майбутнього вихованця. Середній строк адаптації дітей раннього віку – 10-20 днів, хоч може збільшуватися до 2 – 3 місяців. Залежно ві перед умов, які медична сестра вияснила під час бесід з батьками, та результатів диспансеризації, можна орієнтовно визначити тривалість та ступінь важкості адаптації. Ступені важкості адаптації дитини до умов дошкільного закладу.Ступінь Тривалість Характеристика Легкий 10-15 днів Дитина здорова, поведінка швидко нормалізується, фізіологічна адаптація відбувається природно. Середній 16-30днів Дитина худне, хворіє, але не важко, без ускладнень. Важкий >30днів. Дитина часто і важко хворі Крок 5. Консультуємо вихователів перед прийняттям дітей до дошкільного закладу. Після проведення зустрічей з батьками медична сестра консультує вихователів, де наголошує, щоб вихователь звертав увагу на ознаки нервово – психічний розлад дитини, помітними ознаками є енурез, порушення сну, смоктання пальців, кусання нігтів, скарги малюка на біль у животі. У ході бесід з вихователями медична сестра приділяє увагу створенню і групах комфортного емоційного мікроклімату. Позитивний настрій у групі значно полегшує адаптацію дитини. Медична сестра нагадує, що у період адаптації не можна насильно годувати та укладати спати дитину, проводити будь – які незвичні для дитини оздоровчі процедури, загартовування. Слід забезпечити дитині умови теплового комфорту і одягати її так, як вона звикла вдома. Не варто наполягати на обов’язковому виконанні вправ під час фізкультурних та музичних занять. Крок 6. Посилено контролюємо стан здоров'я нових вихованців. Зважаючи на прогнози, медична сестра особливу увагу приділяє проблемним дітям та у разі необхідності інформує лікаря – педіатра про потребу корекції перебігу адаптації. Процес адаптації полегшують: - емоційний контакт; - тактильний контакт; - музичні заняття; - музичний супровід упродовж дня; - ігри з піском і водою; - малювання; - казкотерапія. Крок 7. Беремо участь у корекції перебігу адаптації. Щоденне спостереження за дітьми з важким протіканням адаптації може виявити проблеми, причиною яких є незначні, на перший погляд, помилки у поведінці батьків. Саме тому звичайна бесіда медичної сестри з батьками (за необхідності до бесіди залучають і вихователя) може істотно пострияти полегшенню процесу адаптації. Якщо батьки не мали часу відвідати батьківські збори та не звернули увагу на поради медичної сестри, розміщенні на інформаційному стенді, їм передаються копії пам'яток під час індивідуальної консультації. Ще раз нагадати про важливість правильного розпорядку дня вдома, режиму харчування та позитивного мікроклімату в родині.
Загартовуємо вдома Зміцнення здоров`я підростаючого покоління - одна з першочергових турбот нашої держави. Будуються нові лікарні, зростає армія висококваліфікованих спеціалістів, розробляються і впроваджуються у практику нові методи лікування. А групи дитячих садків, класи шкіл, як і раніше, помітно порожніють в періоди спалахів застудних і вірусних захіорювань. Не меншає кількість листків непрацездатності, що їх матері вимушені брати для догляду за хворою дитиною, а батьки простягають у віконця аптек рецепти: "Чи є у вас такі таблетки?". Таблетки є, та вони можуть лише притлумити хворобу, але не попередити. Дійовий і випробуваний профілактичний засіб - це загатрування. Повітряні ванни, вологі обтирання, обливання, душ, прополіскування рота і горла тощо, зміцнюють організм, підвищують його опірність інфекціям. Щоб допомогти ефекту, головне - неухильно додержувати основних принципів: поступовість збільшення загартувального впливу, його систематичність, врахування індивідуальних особливостей дитини, її емоційного стану, поєднання загальних і місцевих охолоджень. Якихось постійних протипоказань загартуванню немає і не може бути. Є тимчасові: під час лихоманки, широких уражень шкіри, травм, харчових отруєнь, інших хвороб процедури припиняють. Відновлюють їх після того, як минув гострий стан патологічного процесу. Найперша в житті дитини спеціальна загартувальна процедура - це повітряні ванни (окрім температурного впливу, вони корисні тим, що збільшують насичення крові киснем). У холодний період року їх проводять у кімнаті, в теплий - надворі у захищеному від вітру місці. Немовлята приймають кімнатні повітряні ванни під час зміни пелюшок: на 2 - 3 хв. дитина залишається повністю або частково роздягнена. З часом тривалість ванни збільшується з 3 - 5 до 10 - 15 хв. і більше. Процедура поєднується з гімнастикою, масажем, іграми - забавлянками. Для дітей від 1.5 віку повітряні ванни проводяться під час ранкового туалету, гімнастики. Дошкільники приймають процедуру в трусиках, майках, шкарпетках і капцях. Через два тижні від початку ванн дітей 5 років і старших можна вдягти у самі трусики і капці. Для ефективності загартування повітрям велике значення має, щоб у домашньому повсякденні дитина була раціонально вдягнута - не надміру легко і не затепло. Необмінними складовими всього оздоровчого комплексу є загартувальні водні процедури. Зокрема, вологе обтирання. Проводять його змоченою у воді рукавичкою з легкої тканини або кінчиком лляного рушника. Для малят до 9 місяців вихідна температура води для обтирання 36 градусів, кінцева - 30 градусів. Для старших температура води на один - два градуси нижча, ніж для обливання. Поступовість зниження температури така: на один градус через кожні 2 - 3 дні влітку і через кожні 3 - 5 днів узимку. Найоптимальніше обтирання проводити вранці після сну. Спочатку обтирають верхні кінцівки, потім - нижні, груди, живіт і спину (напрямок руху від периферії до центра). Тривалість процедури для дітей до року 1 - 2 хв., для старших - 3 - 4 хв. Після обтирання шкіру промокають сухим м`яким рушником. Висихання має бути природним при температурі повітря не нижче 20 градусів. Якщо в перші дні у дитини з`явиться "гусяча шкіра" - не лякайтесь. В цьому випадку малюка необхідно розтерти рушником, зробити йому масаж і виконати кілька гімнастичних вправ. З часом ефект "гусячої шкіри" щезне. Сильнодіючими загартувальними процедурами є обливання і душ. Загальне обливання починають з 9 - 10 місяців у такій послідовності: спочатку обливають плечі й руки, потім - груди, живіт, спину й ноги. Тривалість процедури 1 - 2 хв. Душ рекомендується дітям з 2 років. Зниження температури води від вихідної 37 градусів здійснюється аналогічно обтиранню і обливанню. Для малят до 4 років кінцева температура води 25 градусів влітку і 28 градусів взимку, для дітей до 6 років 24 градуси і 26 градусів, для старших 22 градуса і 24 градуса. Орієнтовна тривалість процедури 1 - 3 хв. (тут обов`язково слід враховувати стан дитини, її емоційне ставлення до води). Після обливання і душу шкіру промокають аналогічно обтиранню. Харчові отруєння Профілактика харчових отруєнь Харчові отруєння поділяються на дві групи: небактеріальні і бактеріальні. Небактеріальні отруєння – це хімічні отруєння, що виникають внаслідок проникнення в організм різних отруйних речовин. Такі отруєння бувають, наприклад, коли споживають неїстівні гриби, ягоди, плоди, а також в разі потрапляння в їжу отрутохімікатів та інших речовин, які можуть утворюватися внаслідок неправильного зберігання, а іноді й приготування їжі. Бактеріальні отруєння виникають внаслідок споживання зіпсованих, неякісних продуктів, заражених гнильними бактеріями, стафілококами, які, розмножуючись у живильному середовищі, виділяють велику кількість отруйних речовин – токсинів. Особливо сильну отруту виділяє мікроб ботулізму, який міститься іноді в зіпсованих консервах. Бактеріальні отрути утворюються також в разі неправильного зберігання рибних страв, тортів, тістечок тощо. Харчові отруєння характеризуються такими ознаками: поява загальної слабості, сухість у роті, нудота, блювання, біль у животі і пронос, а іноді і знепритомнення. При ботулізмі – найнебезпечнішому бактеріальному харчовому отруєнні – симптоми інші: головний біль, розлад зору, втрата мови, а потім стан непритомності. Перші ознаки харчового отруєння з’являються через 5-6 год, а іноді й раніше. Що ж до симптомів ботулізму, то вони проявляються через добу і більше. В дитячих закладах отруєння може мати масовий характер. Такі отруєння звичайно зумовлені тією самою причиною і мають загальні симптоми. У запобіганні харчовим отруєнням неабияка роль належить вихователеві. Він зобов’язаний ознайомити вихованців з причинами отруєнь і добитися того, щоб вони твердо засвоїли правило: не споживати незнайомі рослини і несвіжу їжу. При перших ознаках отруєннявихователь повинен негайно викликати лікаря і зуміти подати до його прибуття першу допомогу потерпілому, передусім звільнити його травний канал від шкідливих речовин. Для цього хворій дитині можна дати випити кілька склянок теплої води з содою (0,5 чайної ложки на склянку) або слабкий розчин перманганату калію. Якщо в дитини блювання вже припинилося, то для підтримання сил їй можна дати міцного чаю або кави. Як не допустити отруєння харчовими продуктами?
Вітаміни Найпоширенішими з вітамінів є:
Організм дитини, особливо в період його формування, дуже чутливий до дефіциту вітамінів. При їх нестачі розвивається гіповітаміноз (погіршення самопочуття, швидка втомлюваність, дратівливість, зниження захисних сил організму). Такі стани частіше спостерігаються взимку та навесні, що пов’язано з особливостями харчування у ці періоди. Адже тоді менше вживається свіжих овочів та фруктів та й вміст вітамінів у цих продуктах є меншим, ніж влітку та восени. Тоді добову потребу у вітамінах слід забезпечити змішаним раціоном харчування. Корисно вживати щоденні вітамінні салати, які доступні кожній сім’ї: 1. Морква, яблуко, солоний огірок, хрін, зелень петрушки. 2. Червоний буряк, морква, майонез. 3. Редька, морква, часник, сметана, сіль, цукор, зелень петрушки. На формування м’язової, кісткової, нервової тканин у дітей впливають мікроелементи: калій,кальцій,магній, залізо, йод, фосфор, цинк. Тому у харчуванні мають бути : яблука,абрикоси, вишня, виноград, ананаси, квасоля, огірки, капуста, риба, м’ясо, в яких їх найбільше. Для прикладу візьмемо кільку. Це дрібна промислова риба родини Оселедцеві. Хоча її незаслужено відносять до дешевих сортів риби, вона - величезний резерв кальцію. А кальцій бере участь у формуванні кісткової тканини, стимулює ріст дитини. Під його впливом формуються гарні й міцні зуби. А в хребті, лусці, хвості зосереджені також запаси фосфору. Вітамін D в житті дитини Тільки під дією ультрафіолету наш організм починає виробляти цей важливий для здоров'я вітамін. Чим ми можемо собі допомогти під час довгого похмурого сезону? Часті застуди, втома, безсоння ... Звичайна реакція на негоду? Можливо, справа і в іншому - в дефіциті вітаміну D. Він необхідний для підтримки нашого імунітету, а крім того, впливає на стан нервової системи, роботу серця і згортання крові. Останні дослідження показують, що профілактика цілого ряду онкологічних захворювань також безпосередньо пов'язана з вмістом цього вітаміну в організмі. Насправді, цю речовину називають вітаміном лише за традицією: вона має гормональну природу. У нашому організмі вона в основному синтезується під впливом ультрафіолетових променів. Або (у суттєво менших кількостях) потрапляє до нас з продуктами харчування. У них вітамін D знаходиться в так званій неактивній формі, яку наш організм під впливом тих же сонячних променів потім «активує», перетворюючи в гормон кальцитріол - регулятор обміну кальцію та фосфору. Саме він відповідає за здоровий стан кісткової тканини, захищає дітей від захворювання на рахіт, а людей у віці - від остеопорозу. На вулиці ... Самий вірний спосіб відновити запаси вітаміну D - побувати на сонці. Влітку досить буде 20-хвилинної прогулянки погожим днем у відкритому одязі. При цьому, при засмаганні варто знати міру: дуже засмагла шкіра починає пропускати значно менше ультрафіолету, ніж його потрібно для вироблення в організмі «сонячного» вітаміну. Причиною дефіциту вітаміну D може стати затяжна похмура погода, яка властива нашим широтам. Влітку і восени помірний дефіцит вітаміну D спостерігається лише у 13% дорослих, а от у зимово-весняний період ця цифра зростає до 36%. ... І на тарілці Найчастіше вітамін D можна знайти в продуктах тваринного походження, наприклад у вершковому маслі і яєчному жовтку ... тобто в тій їжі, ставлення до якої останнім часом у багатьох змінилося через інтерес до здорового харчування. Багато вітаміну D і в печінці, яку люблять не всі, і в морській рибі, яку ми їмо недостатньо. Джерелом вітаміну D можуть стати і його препарати. Кому з нас його не вистачає найчастіше? Три основні групи ризику - це діти, вагітні жінки та літні люди (у яких в силу віку сповільнений синтез вітаміну D. Але не тільки вони. Причиною нестачі вітаміну D можуть стати захворювання печінки і нирок. Саме в цих органах вихідна форма вітаміну перетворюється в гормон кальцитріол. Щоб визначити дефіцит вітаміну D в організмі, проводять аналіз сироватки крові. Його може призначити лікуючий лікар і в разі гіповітамінозу прописати необхідні препарати.
|
