Музичний зал...тут творяться дива

І казка в ньому часто ожива

Артисти наші хоч маленькі

Зате розумні та гарненькі

Музичний керівник в садочку - чарівник

Що свято дітям дарувати звик...

 

 

   Дошкільний вік – це час максимального заохочення до світу прекрасного. Мета музично – естетичного виховання основується загальними вимогами нашого суспільства.     

                                                                                         

   Музика супроводжує людину все її життя. Д.Шостакович сказав: «В біді, в радощах і відпочинку – музика завжди з людиною. Вона так міцно ввійшла в життя, що її сприймають як належне, як повітря яким дихають. Не замислюючись, не помічаючи… Наскільки бідніше став би наш світ, якби втратив цю чудесну своєрідну мову, яка допомагає людям зрозуміти один одного». 

 

   Наша задача вчити дітей розуміти «цю прекрасну своєрідну мову», постійно розвивати музичний смак. Необхідною умовою формування особистості – це гармонічне поєднання розумового та фізичного розвитку, моральна чистота та естетичне ставлення до життя та музики. Досягти цього можна тільки правильно організувавши музичне виховання дітей.   

 

 

   Естетичне виховання направлене на розвиток вміння дошкільнят сприймати, почувати і розуміти прекрасне, помічати добре та погане, творчо, самостійно діяти, заохочуючись різними видами художньої діяльності.Одним з самих яскравих способів естетичного виховання – є музика. Щоб вона виконувала цю важливу функцію, необхідно розвивати в дитині загальну музичну підготовку. 

 

 

   З розвитком загальної музичності у дітей з’являється емоційне ставлення до музики, удосконалюється музичний слух, породжується творче уявлення. Музичне виховання – це комплексний розвиток загальної музичності, формування індивідуальності дитини в цілому.  

 

 

Цикл консультації для батьків з питань розвитку музичних здібностей дітей дошкільного віку:

1. Як починати слухати музику з дитиною.

2. Як прищепити дитині любов до слухання музики.

3. Співайте діткам перед сном.

4. Обережно: захворювання дитячих голосових зв'язок.

5. В світі загадкових музичних звуків.

6. Значення музично-пальчикових пальчикових ігор для розвитку творчого потенціалу найменших дітей дошкільного віку.

 

Консультація № 1. Як починати слухати музику з дитиною

 

Якщо Ви хочете, щоб серце Вашої дитини прагнуло до Добра, Краси, Людяності, спробуйте навчити її любити і розуміти музику! Вчить її, навчайтеся разом з нею! Фахівці з різних галузей дошкільної психології, педагогіки мистецтва радять починати займатися музикою вагітним мамам ще у період вагітності, а продовжувати зразу від народження дитини для формування гармонійної особистості засобами музики. Музичне мистецтво є джерелом духовності, засобом активізації всіх творчих здібностей дитини, звичайно за умов систематичних занять і не лише у дошкільних навчальних закладах, а і дома. Прихильники раннього виховання мистецтво рекомендують батькам не втратити можливість формування гарного смаку у малюків, розуміння ними характеру та образності музики, величезного естетичного впливу на всю психіку дитини, її позитивний та гарний настрій.

Обов’язковою умовою для формування естетичного музичного смаку має бути сформована родинна фонотека. До неї мають входити: записи класичної музики на фоні звуків природи — шуму струмка, моря, звуків лесу, спів пташок, пісні з улюблених мультфільмів, казки, колискові, український дитячий фольклор. Слухаючи музику разом з дитиною, ви переконаєтеся що зникає стурбованість дитини, її тривога, вона заспокоюється і розслаблюється.

У віці від першого року до трьох років у дітей починають проявлятися музичні здібності: емоційна чуйність, музичний слух, почуття ритму. На другому році життя діти можуть слухати невеликі музичні твори і не просто радіти, а й виражати свій емоційний стан – бадьорий, задерикуватий при слуханні пісні «Конячка» О. Тимчивої, спокійний, доброзичливий при слуханні пісні «Кішка» О. Александрова. У процесі формування музичного сприйняття перед фахівцями і батьками стоїть завдання привчати дітей прислухатися до мелодії, слів пісні й упізнавати її при повторному прослуховуванні.

Особливо важливою ланкою є формування музично-сенсорних здібностей у дітей раннього дошкільного віку є музичне переживання. В основі розвитку їхніх музично – сенсорних здібностей лежить слухання, розрізнення, відтворення чотирьох основних властивостей звуку – висоти, тривалості, тембру, сили. Розвиваючи музичний слух дитини слід впроваджувати включені музично – дидактичні ігри з певним змістом і правилами. В основі їх лежать навчальні завдання, спрямовані на освоєння різних властивостей музичного звуку. Дітям на другому році життя слід запропонувати дитячі інструменти та іграшки, з якими вони можуть пограти і потім угадати, який інструмент звучить, порівняти тихе й гучне звучання. Для дітей на 3 році життя музично – дидактичні ігри дещо ускладнюють. Ставиться завдання не лише розрізняти контрастні звучання, а й відтворювати їх. Наприклад, у грі «Чий будиночок?» дитині пропонується показати, як нявкає кішка (низький звук) або кошеня (високий звук). Вправи розвиваються залежно від поставленого дидактичного завдання й від психофізичних можливостей кожної дитини. Нерідко в дітей із церебральним паралічем характерні розлади емоційно-вольової збудливості, дратівливості, руховому розгальмуванню, в інших – у вигляді загальмованості, сором'язливості. Тому завдання підбираються індивідуально. Важливим елементом дітей першого – третього років із є виразне виконання музичного твору мамою, бабусею, татом. Разом з тим, при роботі з такими дітьми необхідні наочні прийоми, що залучають дитини до музики – показ іграшки. Дітям приємно слухати музику й дивитися на іграшку, про яку співається в пісні. Зорове сприймання образу сприяє розумінню змісту виконуваної пісні, її запам'ятовуванню. З цією метою застосовуються й персонажі лялькового театру, за допомогою яких інсценується зміст того або іншого твору.

Більш різноманітний музичний репертуар для дітей дошкільного віку допомагає зацікавити дитину музикою, викликати й підтримати її радісне хвилювання. У цьому віці зберігає своє значення використання іграшки як засобу, що викликає інтерес до виконуваних творів. Засвоєнню музики допомагають короткі пояснення, які виділяють найяскравіші художні засоби.

Музика сприяє активізації пізнавальної й розумової діяльності. Діти багато про що дізнаються, уважно слухаючи музику.

Але найголовніше – це «школа почуттів», що формується завдяки особливій властивості музики: викликати співпереживання слухачів.

Виховуючи маля, розвиваючи здібності, збагачуючи духовно, знайомлячи і зі складнішими творами, ви відкриваєте перед ними ще один шлях збагачення їхнього музичного досвіду.

Можливо, декілька порад фахівців музичного мистецтва допоможуть Вам і Вашої дитині ввійти в великий та чудовий світ музики.

1. Пам'ятайте про те, що любий музичний твір треба слухати уважно. Головне, безумовно, бажати слухати! Треба дуже постаратися уважно слідкувати за тим, що діється у музиці, від початку до кінця, нічого не пропускати. Музика завжди віддячить слухача, даруючи нові почуття, новий настрій, мабуть такий, якого ніколи не було.
2. Починати слухання треба з маленьких творів.
3. Це може бути вокальна музика (музика для голосу), або інструментальна (яка виконується на різних інструментах). Прислухайтеся до звуків, постарайтеся почути і розрізнити динамічні відтінки музичної мови, з'ясувати чи роблять вони виразним виконання музичного твору.
4. Безумовно, слухати вокальну музику легко, текст завжди підкаже, що хотів сказати композитор, якими думками поділитися.
5. В інструментальної музиці слів немає, але від цього вона не стає менш цікавішою. Слухайте з дітьми твори П.Чайковського, С. Прокоф'єва, Р. Шумана, В. Моцарта, О. Гречанінова та сучасних композиторів.
6. Час від часу необхідно повертатися до прослуховування вже знайомих творів.
7. Постарайтеся зробити слухання музики систематичними, відводьте для цього певний час.
8. Дуже корисно слухати одні й ті ж самі твори у виконанні різних солістів та колективів.

 

Консультація №2 . Як прищепити дитині любов до слухання музики.

 

 

Музика в житті дитини спочатку лише фон, на який не звертають уваги. Адже дорослі вже і не пам’ятають особливості дитячого сприйняття музики, яке полягає в тому, що маленькі дітки музику ніби не чують – вони не реагують на неї, можуть спокійно займатися своїми справами: малювати, гратися. Звичайно, навіть таке пасивне слухання музики залишається у підсвідомості дитини. Але дитині можна допомогти почути музику, щоб її сприйняття було змістовним і обміркованим.

Найпростіший спосіб – це потанцювати або помарширувати під ритмічну музику, разом з сестричкою, або з улюбленою іграшкою! Другий спосіб – це зацікавити дитину. Для прикладу можна провести гру «На що схожа музика?» Тоді дитина спробує вгадати, що вона почула в мелодії: шум дощу, шелест листя, спів пташок. Для цієї гри підійдуть такі програмові твори: «Пори року» П. Чайковського та Вівальді. П’єси, які не мають певного сюжету, по – своєму корисні тим, що з часом дитина зможе вигадати до неї свою історію, і навіть намалювати до неї малюнок. Улюблена музика може стати чудовим обрамленням дня, супроводжувати сон дитини, слугувати фоном для занять. Але дуже важливо не «перевантажити» дитину музикою, не втомити дитину. Музика повинна приносити задоволення, а не перетворюватися на докучливій гамір.

Поступово дитина звикає до життя під музику, що звучить ніжно, мелодійно, якісно. Дитина починає розрізняти відтінки та окрасу мелодії, її світ збагачується, а почуття – стають виразніші. З часом, коли дитина навчиться з задоволенням слухати музику, більш ніж 30 хв., можна влаштовувати домашній концерт: відкласти всі справи, гарно вдягтися, створити атмосферу справжнього свята. Самі «активні слухачі», років в 5 – 6 вперше потрапляють на справжні концерти. Але багатьом діткам до вподоби музикування в домашніх умовах. В решті – решт, де, як не вдома ми можемо сміливо пострибати на дивані чи потанцювати під улюблену пісню!

 

Звичайно, було б дуже чудово, якби у вашому домі була можливість слухати живу музику(ф-но, скрипка, гітара). Деякі інструменти, найпростіші, може залюбки освоїти ваша дитина(сопілка, барабан, металофон) До речі, один з самих казкових звуків можна відтворити за допомогою гітари та жменьки рисової крупи. Якщо повільно висипати рисову крупу на струни лежачої гітари, вона створить тихий і надзвичайно казковий дзвін! Вашій дитині сподобається! Музикуйте і експериментуйте!

 

Консультація № 3.Співайте діткам перед сном

 

«Котику сіренький...» Скільки теплих і ласкавих слів знаходить матуся, заспокоюючи свою дитинку. Скільки любові і ніжності у колискових піснях!! Малюк, ще не вміючи розмовляти, не розуміючи жодного слова, почувши колискову одразу заспокоюється, затихає, засипає! Саме колискові пісні вважаються першими в житті вашого малюка, вони сприймаються з магічною силою, тому що співає їх найрідніша в світі людина – матуся!                    

Ритм колискових зазвичай відповідає серцебиттю, ритму дихання матері і малюка, відіграє важливу роль у духовному розвитку дитини. Саме завдяки колисковим, дитина отримує перші уявлення про навколишній світ: тварин, пташок, оточуючі предмети.

Коли дитина підростає, їй співають колискові казкового змісту, в текстах яких вирішуються психологічні питання. В багатьох колискових піснях перед дитиною розвертається перспектива про його майбутню самостійність. Таким чином, колискові дають дитині уявлення про навколишній світ, знайомить з головними принципами побудови світу.

Але найголовніше в колискових – це материнська ніжність, любов, що надає впевненості кожній дитині. Пісні показують, що життя прекрасне, але в теперішній нелегкий час, почуття захищеності для дитини дуже важливе, адже наш світ складний і непередбачуваний!

Дуже важливе і саме спілкування матері і дитини! Чудово, якщо у вашій сім’ї зберігаються традиції, як спів колискових, читання казок перед сном, задушевні розмови про головне! А сон, як відомо, дається людині не тільки для відпочинку, а й для глибинної обробки тої інформації, яку отримала ваша дитина на протязі дня. Довірливі відносини, які виникають в моменти такого спілкування, відіграють важливу роль для дитини не тільки ясельного віку, а й надалі, коли дитина дорослішає! І навіть тоді, коли ваша дитина подорослішає, вона буде знати, що у нього є та людина, яка його завжди вислухає, зрозуміє, підтримає, з якою так приємно спілкуватися просто покласти голівку на плече.Співайте діткам! Не соромтесь! Адже саме ви – найкращий співак і приклад для своєї дитини!

Рученьки, ніженьки,

Лагідні очі!

Спокійної ночі!

Скінчилася гра!

Рученьки, ніженьки,

Спокійної ночі!

Спати пора!

 

Консультація №4. Обережно: захворювання дитячих голосових зв'язок.

В дитячому садочку, дома, чи на дитячих святах (днях народження), на вулиці дуже часто просять дітей голосно відповідати, читати вірші, співати, щоб всім було чути! Але багато батьків та педагогів не розуміють, що потрібно запобігти щонайменшому перегріванню голосових зв’язок дітей, слідкувати, щоб режим дитячої розмови був помірним, заборонити дітям надто голосно викрикувати! Як скоріше заспокоїти дитину, коли вона плаче, або кричить.

Голосовий апарат – це частина нашого організму і за його станом необхідно стежити. Тому треба дотримуватися правил його гігієни та охорони, а саме:

• уникати крику, тривалого мовленнєвого апарату;
• не співати під час хвороби;
• не співати на вулиці у холодну пору року;
• обмежувати вживання гострих, солоних, занадто холодних та гарячих страв, категорично заборонити дітям вживання газових напоїв дітям дошкільного віку.

 

На голосову функцію дуже впливає хвилювання. Через те, батьки та педагоги повинні подбати про створення  позитивного, психологічного клімату у сім’ї та колективі!

 

Консультація № 5. В світі загадкових музичних звуків.

Що таке звук? Звук – це вібрація, яка має вплив на любий предмет, живий організм, в тому числі і людський. У фізиці відомий такий дослід: на листок з залізом насипають пісок і діють на нього різними звуками – пісок при цьому починає приймати різні форми, для кожного звуку свої. Чому? Тому, що кожний звук має свої притаманні тільки йому особливості. Вони – то складають, як у калейдоскопі, різноманітні узори. По цим особливостям ми можемо відрізнити один звук від іншого і при необхідності впізнати, виділити із всього звукового різнобарв'я той звук, який для нас важливий і необхідний в даний момент. Вміння розпізнавати ці особливості, або, як кажуть педагоги, особливості звуку складають основу розвитку музичних здібностей. Які ж загальні особливості звуку? Спочатку розділимо всі оточуючі нас звуки на дві важливі групи: звуки шумові (від слова «шум», «шуміти») і звуки музичні (від слова «музика»). Із музичних звуків складається будь – яка пісня, будь – який музичний твір, будь – яка мелодія, у таких звуків і назва особлива – мелодійні.

 

Завдання: Роздивіться малюнки і запитайте дитину де вона чує шумові звуки, а де музичні.

 

Консультація для батьків № 6. «Значення музично – пальчикових пальчикових ігор для розвитку творчого потенціалу найменших дітей дошкільного віку».

Рух пальців і кистей рук дитини мають на її розвиток особливий вплив. Як ви пам'ятаєте, у немовлятка кисті завжди стиснуті в кулачки, і якщо дорослий вкладає свої вказівні пальці в його долоні, дитина їх міцно стискає.

Значення хапального рефлексу дуже велике і полягає воно у здатності дитини не випускати з рук тих чи інших предметів. Цей рефлекс перетворюється в уміння хапати і відпускати. Про вплив мануальних (ручних) дій на розвиток мозку було відомо ще в II столітті до нашої ери у Китаї. У цій країні поширені вправи долонь з кам'яними і металевими кульками. Популярність цих занять пояснюється Їх оздоровчим і тонізуючим ефектом, що вони справляють на організм. Регулярні вправи з кульками поліпшують пам'ять, розумові здібності дитини, усувають її емоційну напругу, поліпшують діяльність серцево – судинної і травної систем, розвивають координацію рухів, силу і спритність рук, підтримують життєвий тонус.

У Японії широко використовують вправи для долонь і пальців з грецькими горіхами.

Фахівці стверджують, що ігри за участю рук і пальців (на зразок нашої «Сороки – ворони» тощо) сприяють гармонійному розвитку тіла і розуму, підтримують у належному стані мозкові системи.

Талантом нашої народної педагогіки створені дитячі ігри, забавлянки «Ладушки, ладусі», «Сорока – ворона», «Куй, куй чобіток», «Іде коза рогата» та інші, їх значення досі недостатньо осмислено дорослими. Переважна більшість батьків вважають, що ці ігрові заняття лише розважають, а не, скажімо, розвивають, оздоровлюють. Насправді ж дослідження вітчизняних фізіологів підтверджують зв'язок розвитку рук із розвитком мозку.

Праці видатних фізіологів довели вплив маніпуляції рук на функції вищої нервової діяльності, розвитку мовлення. Прості рухи рук допомагають прибрати напругу не лише із самих рук, але й з губ, знімають розумову втому. Вони здатні поліпшити вимову багатьох звуків, а значить — розвивати мову дитини. Дослідник М. М. Кольцова у своїй праці вказує, що кожен палець руки має доволі широке представництво в корі великих півкуль мозку. Розвиток тонких рухів пальців рук передує появі артикуляції складів. Завдяки розвитку пальців у мозку формується проекція «схеми людського тіла», а мовленнєві реакції перебувають в прямій залежності від тренованості пальців.

Знайомство з пальчиковою гімнастикою та пальчиковими іграми слід розпочинати із самого раннього дитинства. Їх можна проводити з музикою. Музичні пальчикові ігри розвивають дрібну моторику рук, мову, музичний слух, почуття ритму, допомагають майбутнім школярам оволодіти навичками письма.

 

Враховуючи оздоровчий вплив на організм кожного з пальців, допомагайте дитині координовано і спритно маніпулювати пальчиками.

Музичний керівник: Коптільна Катерина Миколаївна

 

Освіта: Закінчила музичний коледж, за спеціальністю "Диригент хору" Навчається у Полтавськму національному педагогічному університеті ім. В.Г. Короленка, спеціальність "музичне мистецтво".

 

Педагогічний стаж: 3роки

 

Педагогічне кредо: "Вірте в талант і творчі сили кожного вихованця. Людина – неповторна."В. Сухомлинський

 

Життєве кредо: "Не витрачай свій час в марній боротьбі за досконалість, просто прагни робити все якнайкраще".

 

     

 

Настанови собі та кожному:

 

Візьми промінь світла і спрямуй його туди, де панує темрява...

 

Візьми усмішку і подаруй її тому, хто так її потребує.

 

Візьми доброту і яви її тому, хто сам не вміє віддавати.

 

Візьми любов і неси її всьому світу.

 

Візьми віру і віддай кожному, хто її не має.

 

 

 

 

Головні завдання які я ставлю перед собою на музичних заняттях: 

 

- виховую любов та інтерес до музики;

 

- допомагаю дітям ввійти в світ музики, відчути її, зрозуміти;

 

-збагачую музичні враження дітей шляхом ознайомлення їх з різноманітними музичними творами;

 

-навчаю дітей злагоджено співати, красиво і ритмічно рухатися під час музики, грати на музичних інструментах;

 

-розвиваю музичні здібності у дітей, емоційну чутливість, музичний слух, а також творчі та артистичні здібності дітей.

 

   Всі ці завдання взаємозв’язані і залежать від вікових особливостей дітей.

 

 

 

    Музика – це частина людського життя. Вона входить в наше життя з перших днів, і потім поряд з нами, назавжди. В ній втілено все прекрасне, добре, світле і вічне.

 

 

 

 

    Я хочу ,щоб гарна, красива музика завжди лунала в серцях моїх вихованців, і вони її відчували кожною частинкою своєї душі.

 

 

 

Основні напрями та форми роботи:

 

-Музикотерапія;

 

-Пісенна діяльність;

 

-Музично-дидактичні ігри;

 

-Танці, танцювальні мініатюри;

 

-Театралізована діяльність, драматизація, інсценування;

 

-Оркестрова діяльність;

 

-Хореографія;

 

-Гра на традиційних та нетрадиційних музичних інструментах;

 

 

-Психо-емоційне розвантаження на основі класичної музики.

 

 

Музичний керівник: Черненко Олена Олександрівна

 

Кваліфікаційна категорія: Перша 

 

Освіта :  Дніпродзержинське державне музичне училище Дніпродзержинський державний технічний університет 

 

 

 

Педагогічний стаж: 16 років

 

 

Педагогічне кредо: "Кожна дитина - це багатогранний діаманд, який обов'язково заграє усіма барвами веселки коли потрапить до рук майстра"

 

Життєве кредо: "Любити житя і цінувати кожну його хвилину"

 

 

Головна мета: розвинути у дитини сприйнятливість як базову особистісну якість, навчити дитину бути як споживачем, так і творцем культури.

 

 

Залунала музика в нашому садку і співають малюки пісеньку дзвінку.

І збирає музика всіх нас у гурток , і долоньки плескають , стука чобіток.

Музика, музика по всяк час луна, разом з нами в дитсадку цілий рік вона.

Якщо дружити з музикою – трапляться дива, якщо дружити з музикою – і душа співа!

 

(Н. Сердюченко)

 

 

Принципи роботи:

Виховувати інтерес  та любов до музики.

Збагачувати враження дітей.

Залучати дітей до різноманітних видів музичної діяльності.

Розвивати загальну музикальність дітей.

Сприяти розвитку музичного смаку.

 

Розвивати творче ставлення до музики через музично-ритмічні рухи , пісенні імпровізації та драматизації.

 

 Музичний керівник: Бойко Наталія Василівна

 

 

Освіта: Неповна вища педагогічна, Дніпродзержинське музичне училище, 1998, керівник хору, викладач, учитель музики

 

 

Педагогічний стаж: 24 років

 

Напрямок роботи:

Розвиток творчих здібностей дітей у різних видах музичної діяльності

 

 

  

 

 

 

 

Поради як грати з дитиною і розвивати музично.

    Які музичні інструменти діти можуть виготовити власноруч та як їх застосовувати. Музичний інструмент для дитини — символ музики, а той, хто грає на ньому, — майже чарівник. Залучення дошкільника до створення дитячих музичних інструментів дає йому можливість відчути себе творцем, заохочує уважніше ставитися до звуків, по-іншому сприймати навколишнє середовище.

Граючи на нетрадиційних інструментах, діти спілкуються, фантазують та самореалізуються; переживають музику як радість і задоволення. Вони знаходять власні форми спілкування з музикою: діючи з такими інструментами, кожна дитина дізнається, яким може бути звук від удару, погладжування, трусіння предмета, постукування по ньому пальцем, долонею тощо. Навчання дітей гри на музичних інструментах: сприяє вихованню відповідальності, адже формує вміння грати в ансамблі, співпрацювати одне з одним допомагає долати невпевненість і нерішучість розширює музичний кругозір сприяє розвитку природних здібностей та психічних процесів — відчуття ритму, музичної пам’яті, художнього смаку, творчої ініціативи, мислення, уяви тощо.

 

         Найдоступнішими для виготовлення є шумові музичні інструменти. Вони дають змогу дитині по-новому дослухатися до звуків навколо. Трохи бажання, фантазії — і отримуємо шумілки, стукалки, шелестунчики, дзенькалки тощо. За допомогою шумових інструментів дитина може: грати під фонограму добирати ритмічний акомпанемент до дитячих пісень імпровізувати звукові картини на задану тему ілюструвати вірші звуками створювати шумову казку. Звукове ілюстрування віршів — це ритмічні й темброво-звукові вправляння. Ритм, укладений у словах, діти відчувають природно й відтворюють без труднощів. Його можна проплескати або виконати на будь-якому шумовому інструменті

    Основою для мовних вправ є дитячий фольклор: лічилки, дражнилки, кричалки, забавлянки, примовки, заклички тощо. Цікавою для дітей формою музично-ритмічних ігор із шумовими інструментами є т акож шумові казки.

      Як виготовити дитячі музичні інструменти власноруч

   Веселі коробочки Цей шумовий дитячий інструмент виготовляють з контейнерів від шоколадних яєць або порожніх картонних коробок від кремів, парфумерії. Наповнювачем може бути крупа (рис, гречка, горох) або дрібні намистини, ґудзики тощо.

     Дзенькалки  Кільце для гардин та металеві бігуді з’єднують між собою й у такий спосіб створюють чудовий музичний інструмент.

     Скрипунці .Усередину мішечків із тканини кладуть зім’яту упаковку від круп, печива, макаронних виробів тощо. Зминаючи такий мішечок, видобувають скрипучий звук.

    Барабанчик .Цей шумовий інструмент виготовляють із жерстяної консервної банки з капроновою кришкою. До неї приєднують звичайну резинку, її кінці ховають під кришку. Жерстяну банку за допомогою резинки фіксують на долоні. Інструмент — готовий, на ньому можна грати за допомогою дерев’яної палички або пальчиками.

     Гребінець-тріскунець Знадобиться звичайний гребінець, бажано з великими зубцями. Для отримання характерного звука по ньому водять паличкою. Стукалка Беруть дві дощечки, до кожної прикріплюють невеликі ручки, аби зручно було тримати їх у руках. Музичний інструмент-стукалка — готовий!

     Цокотуха Для виготовлення цього інструмента беруть торбинку з тканини розміром 20×10 см, заповнюють її до половини пластмасовими кришками від пляшок. Якщо струшувати торбинку, то можна почути «цокотіння», схоже на звуки, які видають деякі птахи і тварини.

     Шелестунчики. Цей саморобний музичний інструмент дасть змогу зімітувати шум вітру чи шелест листя. Виготовляють його зі звичайної палички, на одному кінці якої прикріплюють торбинки з плівки або вузькі смужки гофрованого паперу.           

    Музична веселка. Назву цей музичний інструмент отримав через характерне оформлення. На гачки, прикріплені до міцної опори, підвішують невеликі пляшки з прозорого скла. У них наливають різноколірну рідину. Легкими ударами палички від металофона отримуємо ніжний звук.

   Шейкер. У коробки циліндричної форми (з-під чіпсів, плівок для побутового використання, фольги для запікання тощо) насипають будь-який дрібний наповнювач, заклеюють відкриті сторони, за бажанням прикрашають.

    Хлопавки .Знадобиться порожній тюбик з-під крему. Його потрібно покласти на долоню і вдарити по ньому долонею другої руки. Виходить характерний звук справжніх хлопавок. Слід зауважити, що порожній тюбик не має бути сплюснутим, необхідно надути його.

    Бубонці. Звичайні бубонці, які використовують для рукоділля, можна використати і як шумовий інструмент в оркестрі. Варто лише пришити їх до резинки для волосся або кольорової стрічки — інструмент готовий до використання.